Вітаю Вас Гість | RSS

Середкевицька школа     

Понеділок, 23.10.2017, 10:48

Блог вчителя української мови та літератури, зарубіжної літератури, класного керівника Фірич А.В.

 

Завдання блогу-ознайомити читачів з досвідом роботи вчителя української мови та літератури, зарубіжної літератури, класного керівника Середкевицького НВК”ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ” Фірич Анни Володимирівни.

 

Перегляд матеріалу

 

Одні говорять, що кожна людина лише піщинка, яка має поринути у безвість. Інші доводять, що людина – частинка історії, від морального вибору якої залежить саме її хід. Тоді серед мільйонів прагнень чогось варте і моє. Я не хочу загубитися у Всесвіті, я – частина великого всесвітнього процесу, і вірю, від мене багато що залежить. Тому свій життєвий шлях і фах обрала виважено і розумію, що не помилилася. На роботу іду з радістю, більше радію успіхам своїх учнів , ніж власним.

Адже з маленької душі, яку мені довірили, я намагаюсь створити Людину, і не просто Людину, а читача, митця, творця, особистість. Від того, який учитель, залежить і те, як пройдуть кращі учнівські роки. Тому своїх вихованців не тільки навчаю, а й допомагаю їм, скеровую, виховую, підказую…

Стараюсь бути відкритою, небайдужою, люблячою людиною, яка супроводжує їх у пошуку істини. Кожна дитина – це маленький всесвіт, правильно підібравши ключик, можна відкрити скарбницю і виховати особистість. Для мене «учитель» - не професія, не суспільний статус, не захоплення, не робота… Для мене бути учителем – це значить жити, бути привабливою, харизматичною особистістю, в якій відчувається сила волі і душа.

Все має свої корені. Мене колись також навчали. І саме улюблені учителі відкрили мені, що живе, довірливе спілкування з дітьми - одна з головних умов успіху і задоволення від своєї роботи. Переступила поріг Середкевицької школи  ( своєї школи) , в новій якості. Я - учитель. Але це не просто вміння та досвід педагога, це – мистецтво, це – краса! Це життєва і професійна висота. Моїми першими учителями були учні, які дали мені шанс, можливість повірити у себе. Вони вчили умінню слухати себе і розуміти інших. Пізніше я зрозуміла: учитель – вічний учень (поки навчаюсь – я жива, як учитель, цікава, як людина).

Інтерес до долі дитини – крок до взаєморозуміння.  Сократ порівнював учителя з краплиною дощу. Дійсно, як дощ відкриває потенціал кожного зерна, так і моя мета, як педагога – виявляти обдарованість кожного учня. Немає на світі не талановитих дітей, є глухі і сліпі дорослі, які не вірять, або бояться вірити в те, що їхня дитина – особистість. І своє завдання вбачаю у тому, щоб допомогти учневі знайти себе. Отож виховні години  стараюсь робити не тільки пізнавальними, але й творчими, при цьому, залучаючи кожного учня в навчальний процес.

Прагну збагатити духовний світ школярів, щоб у широкий світ вони прийшли уже з імунітетом проти хвороб, які знищують юні душі. Гете сказав: «Почуття не обманюють, обманює розум». Це ще один наріжний камінь фундаменту моєї педагогічної філософії. Не можна бути у школі і залишатися байдужим , не можна жити у школі і… старіти. Поки б’є шкільне джерело знань, не згасне полум’я дитячої цікавості.

Поки процвітає шкільний оазис, не перетвориться в пустелю культура людського суспільства. Школа – життєвий шанс до продовження моєї молодості, молодості учителя. Якщо учитель страждає від синдрому емоційного згорання, то працювати йому в школі не можна. У Василя  Сухомлинського я колись прочитала, «…якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресії; якщо дитину постійно критикувати, вона вчиться ненависті; якщо дитину висміювати, вона прагне до замкнутості; якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини, але в той же час, якщо дитина росте в толерантності, вона вчиться розуміти інших, якщо дитину підбадьорювати, то дитина росте в безпеці, вчиться вірити в людей; якщо дитина росте в повазі та розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі».

Ці слова стали для мене орієнтиром у виховній діяльності. Переконана, що мої найкращі уроки ще попереду. І продовжувати їх буде саме життя. Вірю, коли всі разом, засукавши рукави, копатимемо важку землю, перетиратимемо її в руках, щоб не загубити зернятко Істини, воно проросте великим «Щастям» для всіх нас.

 

 

 

 

 


 

У Міжнародний день рідної мови, 21 лютого, школярі Середкевицького НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ» зібралися на свято « Споконвіку було Слово . І Слово було у Бога. І Слово було Бог», яке підготувала учитель укр. мови та літ. Фірич А.В. Свято було проведено з метою формування розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Зі сцени залу урочисто і святково звучали вірші, пісні, жарти.

 

 


 

 

 

 


 

Опис досвіду

Зміст

І. Актуальність проблеми

ІІ. Опис виховної системи

ІІІ. Результативність роботи

ІV. Література

 


 

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

«… діти –це життя, і життя прекрасне, і

ставитися до них треба як до товаришів і

громадян, поважати їхнє право на радість

і обов’язок відповідальності»

А.С.Макаренко

Кожен ранок, ідучи в школу, я проходжу «дорогою вітань», коли всі діти, яких я зустрічаю, вітаються і посміхаються мені у відповідь. Я знаю, що в школі біля класу мене чекають вже вони, мої діти. Вони поспішають, перебиваючи один одного, розповісти проте, свідком чого я не була. Хочуть поділитися всім новим, що у них з’явилося.

Виховання- процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої букви, сміливо увійти до епохи нового розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю.

Класний керівник… Хто він?»

  • Інтелектуал;

  • гуманіст;

  • організатор;

  • психолог;

  • друг, партнер

Цей список можна продовжувати. Адже, лише цікава, інтелектуальна, інтелігентна людина, вчитель може і має право виховувати. Класний керівник – багатогранна особистість, що має створити умови для такого ж всебічного розвитку усіх членів учнівського колективу.

Вважаю, що класний керівник – найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Його призначення – простежити за встановленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в житті.

Як класний керівник, упевнена що необхідний широкий підхід до особистості дитини. Мені здається, що украй важливо розуміти всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей особи, а як їх органічну єдність і цілісність.

У сучасних умовах, на мій погляд, необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу до самовираження. Кожна людина хоче бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням - вважаю реалізацію особистісно – орієнтованого підходу до виховання. Мій педагогічний девіз : «Люби, твори, пробачай!». Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості – основа довіри. Вчитель – учень – єдина духовна спільнота, а життєви1 шлях дитини – шлях радості. Головне в моїй роботі виховання учня, як особистості.

З цією метою я звертаюся до тих загальнолюдських цінностей, які вироблялися століттями, впродовж всієї історії людських цивілізацій.

Людина. Сім’я. Вітчизна. Праця. Знання. Культура. Мир. Здоров’я. Земля.

Ці поняття для мене – основа виховної роботи.

Вихователь повинен бути професіоналом. Він повинен уміти ставити себе поряд з дитиною в діяльності, а не напроти неї. Саме він повинен допомогти дитині зрозуміти себе і повірити в свої сили, створювати ситуації успіху.

Я не можу бути байдужою людиною, оскільки спілкуюся не з предметами, а із справжнім дивом природи – дітьми. І це диво потрібно вигодувати теплотою свого серця, багатством душі. Чуле серце дитини не прийме брехні, будь-яка нещирість буде виявлена, і її внутрішній світ закриється від учителя, що допустив помилку.

Головне завдання бачу в тому, щоб достукатися до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в себе.

Твердо дотримуюся заповідей вихователя:

- не виховувати у поганому настрої («спокій, тільки спокій»);

- визначити, чого хочеш від дитини, дізнатися, що вона думає із цього приводу;

- надати можливу самостійність;

- не підказувати готового рішення, а показувати можливі шляхи до нього;

- не пропустити перший успіх дитини;

- робити своєчасні зауваження;

- оцінювати вчинок, а не особу.



 

ІІ. ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ

Така дісталась вже нам робота.

Є в ній і радість, та є й турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі,

Та гріють душу дитячі очі.


 

Уміння виховувати–це все–таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре малювати картини, бути гарним слюсарем або пекарем. А важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку, - це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.

Ефективність виховного впливу на учнів значною мірою залежить від становлення правильного контакту з класом. А справа ця нелегка. Відразу знайти спільну мову і контакт з класом важко. Для цього необхідний тривалий час. У процесі роботи неминучі й конфлікті ситуації. Тому майстерність класного керівника полягає в тому, щоб вчасно підказувати учням правильну лінію поведінки, переконати їх, розбудити їхню думку, повірити в їхні сили та можливості, підтримати їх добрим словом. А слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої – людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі. А можна й спотворити її. Слово – це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність. Воно потрібне дитині кожної хвилини – і тоді, коли вона втішається радощами життя, і тоді коли її серце стискає сум.

Виховна проблема класу:

«Формування й розвиток інтелектуальної, свідомої, особистості з громадянською позицією, готової до конкурентного вибору свого місця в житті.»

Головні завдання, які реалізовую:

  • Виявлення та розвиток творчих здібностей дітей, інтелектуальний розвиток особистості в умовах інформаційного суспільства.

  • Виховання учнів як члена суспільства, патріота і громадянина своєї Батьківщини, формування вміння жити в колективі.

  • Прилучання учнів до джерел духовної культури, виховання позитивних рис характеру: волі, чесності, самокритичності, орієнтація на аналіз власних дій.

На допомогу приходить досвід відомих учених: В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, А.С. Макаренка.

Спираючись на досягнення сучасної педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, я шукаю нових підходів у вихованні, які б відповідали потребам у розвитку компетентної особистості, були б спрямовані на прищеплення моральних цінностей, всю систему навчально – виховної роботи враховую ступінь зайнятості дітей навчанням та іншими суспільно корисними справами, рівень їх досвіду та організаційних навичок. Іноді легше десять раз зробити все самому, ніж доручити дітям. Але досвід свідчить, що потужний виховний ефект приносять лише ті справи, організаторами і виконавцями яких є діти. Ретельна підготовка будь – якого виховного заходу без поспіху має іноді більше значення для виховання учнів, ніж сам виховний захід. Саме в план краще включати ті справи і заходи, які можна ретельно підготувати, якісно провести, які безперечно будуть виконані і принесуть колектив класу моральне задоволення, радість успіху.

Перед планування своєї роботи, я, як класний керівник насамперед міркую заздалегідь про коефіцієнт виховної дії класної години, тобто подумати не тільки про зміст і обсяг інформації, але й про враження, яке вона справлятиме на учнів.

Дбаю про те, щоб класні години проходили не тільки ц формі лекцій, а й у формі вільного спілкування. Учнів вчу сперечатися не за допомогою гучного голосу, а завдяки силі переконання. Головне, щоб учні навчилися спілкуватися. На таких заходах створюю доброзичливу атмосферу в класі, допомагаю кожній дитині виразити себе.

Для того, щоб успішно вирішити свою педагогічну задачу, я ретельно вивчаю своїх вихованців, їх психологічні особливості, нахили.

Важливо виявити інтереси дітей класу, з’ясувати, наскільки вони різноманітні, чи , навпаки, роз’єднуються на безліч груп; як ставляться діти до інтересів своїх товаришів, що можуть бути спільними й об’єднувати весь клас. Учні мого класу є учасниками гуртків, які функціонують у школі.

Я спостерігаю за своїми вихованцями з 5-го класу, проводжу різноманітні анкети, тести і тепер добре знаю інтереси кожного учня. Це допомагає мені під час вибору тем класних годин та надає можливість варіювати участь кожної дитини в обговореннях, диспутах, уроках мужності та чуйності та інших формах проведення класних годин.

Так в центрі виховної системи є особистість, її нахили, здібності, потреби, інтереси, характер, соціальний досвід, свідомість. І кожен учень повинен усвідомлювати , що саме від нього залежить майбутнє нашої країни, виникла необхідність створити виховну систему « Ти – людина».

Мета: виховання повноцінної цілісної особистості, індивідуальності, формування національної гідності, совісті і честі кожного учня.

Очікуваним результатом є майбутній випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності, здорова (фізично, духовно) людина, творча особистість з розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства.

Робота ведеться за 7 напрямками:

  • «Ти – громадянин України»

  • «Ти – майстер на всі руки»

  • « Ти- справжня людина»

  • « Ти- господар на землі»

  • «Ти – надія родини»

  • « Ти -творець своєї долі»

  • «Ти- цінитель життя»

Напрямок «Ти – громадянин України»

Мета: виховання справжнього громадянина, патріота своєї Батьківщини, формування ціннісного ставлення до держави.

В 5 класі я провела діагностику громадянської вихованості школярів.

Існує п’ять рівнів:

Максимальний ( 4 бали)- означає, що учень виявляє ініціативу в різних суспільно – корисних акціях, проводить роз’яснювальну історико – патріотичну роботу з товаришами.

Високий( 3 бали) - учень проявляє інтерес до історії і культури України, гордість за неї, активно бере участь у громадянській діяльності.

Середній ( 2 бали) - має поверховий інтерес до всього українського, пасивна участь у патріотичних заходах.

Низький ( 1 бал) - байдужість до всього національного, участь у патріотичних заходах під впливом учителя.

Невихованість (0 балів) - відсутність української патріотичності, проявлення антипатріотичності , зневажливе ставлення до українських символів.

Аналізуючи результати я побачила, що близько 10% учнів мають середній рівень громадянської вихованості і 50% - низький. Аналіз і узагальнення результатів засвідчив необхідність посилення уваги до питань громадянського виховання учнів у позаурочній діяльності. Тому моя діяльність була спрямована на широке використання народної творчості, традицій українського народу; забезпечення позитивного емоційного стану виховання, що грунтується на єдності індивідуальної та колективної форм буття людини у суспільстві; забезпечення активної позиції учнів у процесі розв’язання складних питань суспільного життя.

Завдання, що стали переді мною:

  • Розвивати усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов’язків ;

  • Формувати свідоме ставлення до державних законів і вимог суспільного життя.

Форми роботи: бесіди, усний журнал, диспути, години спілкування, КВК, зустрічі з афганцями, анкетування, мовно – літературна гра.

Виховні заходи спрямовані на розвиток громадянської самосвідомості.

Проведено заходи:

  • Мовно – літературна гра « Влучне слово»

  • КВК «Громадянином бути зобов’язаний!»

  • Зустріч з воїнами-афганцями нашого села

  • Усний журнал « У єдності наша сила -День Соборності України!»

Під час проведення такої роботи рівні громадянської вихованості учнів зазнали значних позитивних зрушень. Порівняно з 5 класом відсоток учнів, які були віднесені до високого рівня громадянської вихованості, збільшився більш ніж у два рази, зросла кількість вихованців із середнім рівнем громадянської вихованості.

Напрямок « Ти – цінитель життя»

Мета: Формування здорового способу життя, свідомого ставлення до свого здоров’я ціннісного ставлення до себе.

Завдання:

  • Формувати знання про особливості свого здоров’я, навички особистої гігієни;

  • Проводити профілактику захворювань, формувати навички здорового способу життя;

  • Формувати свідомий опір шкідливим звичкам

Форми роботи: місячники профілактики шкідливих звичок, спортивні змагання, перегляд відеофільмів, бесіди, тренінги, ведення куточка здоров’я.

Виховні заходи були спрямовані на розвиток фізичної активності, постійної турботи про стан свого здоров’я, безпеку свого здоров’я, безпеку життєдіяльності, профілактику згубних звичок.

Проведено заходи:

  • Тренінг «Твоє здоров’я - у твоїх руках»

  • Спортивні змагання між учнями

  • Перегляд відеофільмів циклу « Ми – за здорове покоління»

Напрямок «Ти- майстер на всі руки»

Мета: Формування ціннісного ставлення до праці; залучення учнів до суспільно – корисної праці з метою передавати їм певного виробничого досвіду, розвитку в них працьовитості.

Завдання, що стоять переді мною:

  • Навчитися ставити життєві цілі;

  • Формувати вміння правильно оцінювати свої інтереси і здібності;

  • Розвивати загальні трудові навички, здатність до професійного й життєвого вибору.

Форми роботи: усні журнали , дослідження , проектна діяльність.

Виховні заходи були спрямовані на усвідомлення соціальної значущості праці, розвиток потреби в трудовій активності.

Проведено такі заходи:

  • Година спілкування « Праця у моїй родині»

  • Проект « Моя працьовита сім’я»

  • Проект – портфоліо « Всі професії важливі»

Напрямок « Ти справжня людина»

Мета: Виховання моральних цінностей, формування правової культури, попередження злочинності

Завдання:

• Формувати здатність прощати й просити пробачення;

• Виховувати почуття відповідальності, готовності до компетентної участі у громадському життю;

• Формувати усвідомленості цінностей свободи.

Форми роботи: тиждень правових знань, рольова гра, бесіди, експрес-опитування, презентації, перегляд відеофільмів.

Виховні заходи були спрямовані на формування позитивних рис особистостей, знання своїх прав, протистояти виявам несправедливості та жорстокості.

Проведені такі заходи:

o «Круглий стіл» «Що таке агресія»

o Експрес – опитування « Якби я був президентом…»

o Перегляд відеофільмів «Злочин проти себе»

o Година спілкування «Знаємо та розуміємо свої права»

o Гра « Суд над Сніговою Королевою»

o Презентація «Правила поведінки учнів»

o Класна година «Людина – творець добра»

o Напрямок «Ти – господар на землі»

Мета: виховання дбайливого, цінного міцного ставлення до природи, почуття відповідальності за довкілля.

Завдання:

• Виховувати любов до природи;

• Розвивати розуміння своєї ролі у збереженні довкілля.

Форми роботи: походи, екскурсії, диспути, бесіди, екологічна конференція. Заходи спрямовані на розвиток почуття обов’язку в збереженні природних багатств.

Проведено:

• Одноденні походи

• «Круглий стіл» «Збережімо нашу Землю!»

Напрямок « Ти – надія родини»

Мета: усвідомлення важливості ролі сім’ї в житті людини, виховання гуманних взаємовідносин між членами кожної родини, культури поведінки в сім’ї, ціннісного ставлення до людей

Завдання:

• Розвивати вміння співпраці;

• Виховувати почуття власної гідності, милосердя, толерантність, миролюбність, готовність допомогти іншим.

Форми роботи: акція милосердя, вікторина, диспут, круглий стіл.

Проведено:

  • Диспут «У пошуках власного ідеалу»

  • «Круглий стіл» «Що означає жити по совісті»

  • Вікторина «Етикет і ми»

  • Класна година «Людина – творець добра»

  • Акція милосердя «Від серця до серця»

Напрямок « Ти – творець своєї долі»

Мета: Підвищення інтелектуального рівня учнів, розвиток творчих здібностей та нахилів дітей, формування цінного ставлення до мистецтва та культури.

Завдання:

• Навчити ставати життєві цілі;

• Розвивати навички самоорганізації, здатність до професійного й життєвого вибору.

Форми роботи: проектна робота, презентація, олімпіади, предметні тижні, конкурси, дослідження, виховні години.

Заходи спрямовані на усвідомлення соціальної значущості праці, створення реалістичного образу «Я», вибір напрямку майбутньої трудової діяльності й відповідного профілю навчання в старшій школі.

Тому в класі:

• Забезпечую участь в предметних олімпіадах і конкурсах

• Проведена година спілкування «Мої досягнення»

• Проведена Презентація «Мої роботи»

• Проведено Конкурс «Мені подобається…»

Виховна робота класного керівника включає в себе також роботу з батьками. В.О. Сухомлинський писав: «В наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька й матір виховувати своїх дітей»

Сім’я – клітинка соціального організму, яка живе з ним у єдиному ритмі, відображає у своєму складі, мов краплинка води, і великі ідеї, і велику загальну мету.

Я починаю роботу з батьками не із батьківських зборів, а з відвідування своїх учнів удома. У неофіційній обстановці, вдома, більше дізнаєшся про дитину, її уподобання, стосунки сім’ї. Вважаю, що ефективність моєї роботи цілком пов’язана з тісним контактом з батьками. Цей напрям роботи можна вважати найскладнішим. У моєму класі є функціонально неспроможні сім’ї і неповні родини, і це ускладнює роботу з батьками.

Батьківський актив є опорою в моїй роботі. Він допомагає істотно звільнитись від безлічі «подібних» навантажень. Це надає можливість мені забезпечити індивідуальний підхід до «найскладніших» вихованців.

Для того, щоб батьки бажали йти до школи, вони повинні бачити зацікавленість вчителя у процесі навчання і виховання. Коли я віддаю свій час, душу дітям, серця батьків не залишаються байдужими.

У роботі з батьками використовую колективні бесіди, диспути, зустрічі за круглим столом, конкурси ( наприклад,. На гарні поради, на розв’язування сімейних конфліктних ситуацій), різноманітні презентації на педагогічні теми, анкетування.

 

 

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ

Така система виховання дала позитивні результати:

  • зріс рівень згуртованості колективу;

  • покращились результати особистісного розвитку дітей;

  • учні готові до самореалізації;

  • сформувалося більш свідоме ставлення до державних законів і вимог суспільного життя;

  • зросла кількість учасників всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

  • Учні усвідомлюють свої права та обов’язки.


 

Підводячи підсумки, можу сказати з гордістю сказати, що я задоволена наслідками своєї роботи. Я щаслива, що обрала саме професію педагога, що маю можливість спілкуватися з дітьми. Я з радістю віддаю всі свої ідеї дітям, і радію, коли бачу, як вони вбирають у себе всю інформацію, надану мною, настрій, який я несу їм, радість і щастя, яке мені хочеться розділити з ними.

Отже, я завжди буду пам’ятати, що кожне питання, кожна проблема і, головне, кожна дитина мають свою власну стежку, яку я допомагаю роздивитись.