Вітаю Вас Гість | RSS

Середкевицька школа     

Понеділок, 23.10.2017, 10:51

Блог вчителя історії та правознавства Завадки М.М.

 

 

Завдання блогу-ознайомити читачів з досвідом роботи вчителя історії та правознавства Середкевицького НВК”ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ” Завадки Михайла Михайловича.

Перегляд матеріалу

 

Опис досвіду роботи
 

Нині в Україні відбувається становлення громадянського суспільства, державної правової системи. Демократизація суспільних відносин сприяє активності особи як суб’єкта цих відносин. Це зумовлює необхідність отримання учнями знань про державно-правові явища, які є одним з провідних засобів впорядкування суспільних відносин і без яких сьогодні не може обійтися жодна людина. Суспільство потребує особистості, здатної мислити нестандартно, гнучко підходити до вирішення проблеми, швидко збирати необхідну інформацію, висувати гіпотезу, робити висновки. У просторі, що динамічно розвивається, різко збільшується особистісна та соціальна значущість креативного мислення. Саме тому відбувається перегляд пріоритетів щодо становлення творчої особистості.

Освіта у загальнодержавному просторі є лідером у досягненні поставлених цілей. Відповідно до Закону України «Про освіту» метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст. ставить за мету зростання самостійності й самодостатності особистості, її творчої активності. Відбувається запровадження інноваційного типу навчання, що ґрунтується на особистісно-зорієнтованій основі та передбачає дотримання таких принципів: гуманізації, розвивальної орієнтованості, навчання культурологічності, діалогізації тощо. Основоположним підходом до навчання вважають компетентнісний підхід, який передбачає формування й розвиток базових і предметних умінь та навичок, що ґрунтуються на знаннях і дають змогу особистості ефективно діяти та виконувати певну функцію.

Для досягнення очікуваного результату можна обирати різні технології, методи, прийоми та форми навчання. Відсутність структурованих догм у їх виборі дає можливість вчителю вільно підходити до використання того чи іншого компонента. Проте непослідовність, фрагментарність, надмірна варіативність технологічного компонента можуть призвести до атрофії методологічної основи уроку, що, у свою чергу, породжує пасивність, втому і, найгірше, втрату інтересу як з боку вчителя так і збоку учнів.

Сучасного вчителя постійно хвилює проблема, як зробити так, щоб усім було цікаво на уроці, щоб усі були залучені до навчального процесу, щоб не залишилося жодного байдужого учня. Будь-який урок необхідно розробляти як особливий, щоб у дітей виникло прагнення дізнатися щось нове, а, йдучи з уроку, вони захотіли б знайти продовження почутого в додатковій літературі і на наступний урок прийшли також з бажанням та інтересом. Вважаю, що кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Сьогодні не можна бути педагогічно грамотним фахівцем без вивчення арсеналу освітніх технологій. Учителю необхідно орієнтуватись в широкому спектрі сучасних інноваційних технологій, ідей, шкіл, напрямів. Саме тому я обрав своєю проблемою у педагогічній діяльності «Розвиток правового мислення та мобільності учнів за допомогою інтерактивних методів навчання». Для плідної праці над проблемою доводиться працювати систематично, бути в курсі найновіших публікацій. Звичайно дослідити усі педагогічні технології, тим більше застосувати їх у своїх педагогічній діяльності є практично неможливо, оскільки їх є надто багато і не дивно, що кількість їх збільшується.

Працюючи над проблемою, очікую, що в учнів поступово будуть розвиватися такі здібності і навички як: пізнавальні можливості і навички; володіння великим об’ємом інформації; збільшення словникового запасу учня; вміння використовувати раніше вивчений матеріал; встановлювати причино-наслідкові зв’язки; вміти робити обґрунтовані висновки, інтегрувати і систематизувати інформацію; не боятися вирішувати складні проблеми; використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації; вміти оцінювати як процес, так і результат, передбачати наслідки; досягти формування у учнів високого рівня правосвідомості та правової культури виховати активного громадянина України.

Працюючи над своїм проблемним питанням «Розвиток правового мислення та мобільності учнів за допомогою інтерактивних методів навчання», я намагаюсь використовувати найбільш ефективні форми і методи навчання, нетрадиційні типи та елементи уроку, застосовувати інноваційні технології, які спрямовані на розвиток особистості учня, його життєвих компетентностей. «Не так важливо вчити дітей, як важливо створити експозицію, в якій дитина просто могла б учитися сама й робила б це із задоволенням». Тобто, для нас, вчителів, має бути більш важливим не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше він дізнався та як він буде використовувати отримані знання.

Яким би не був урок за формою проведення, його слід організувати так, щоб забезпечити максимальну активність учнів з постійно діючим зворотнім зв’язком. У своїй практиці я використовую такі форми проведення уроку:

  • урок-практикум, наприклад «Екскурсія до суду» 9 клас, учні потрапляють на розгляд справ у різних галузях права, працюють з правовими документами, вчаться писати скарги, заяви, подання до суду, апеляції. На такому уроці вдосконалюються спеціальні та загально - навчальні вміння і навички, здійснюється застосування знань у нових ситуаціях, учні виконують значно більше завдань, ніж на традиційному уроці.

  • урок-рольова гра, наприклад «Трудове право. Трудовий договір» 10 клас, на цьому уроці учні відіграють ролі роботодавців, працівників та безробітних, працівників соціальних служб, вчаться писати резюме. Рольова гра вимагає від учнів прийняття конкретних рішень у проблемній ситуації в межах ролі, дає можливість на собі відчути та зрозуміти життя та проблеми відповідного часу чи епохи.

  • урок-екскурсія, наприклад «Політичні режими» 10 клас, який побудований у формі екскурсії у різні країни з представленням різних форм правління, форм територіального устрою та політичного режиму. Тут доречно тісно використовувати між предметні зв’язки з предметом історія. Вчитель доповнює розповіді учнів показом ілюстративного матеріалу.

  • урок-подорож, наприклад «Органи державної влади в Україні» 10 клас, на якому ми здійснюємо заочну подорож до державних установ. На своєму шляху ми знайомимося з інформацією про основні функції цих органів, способи їх формування, важливість прийнятих ними рішень. Даючи випереджувальне завдання, багато цікавої інформації учні готують самостійно до уроку.

  • урок-презентація, наприклад «Права та обов’язки батьків та дітей» 9 клас, до цього уроку, учні об’єднуються в групи і в групах готують виступи з теми з використанням наочного матеріалу. В кінці своєї розповіді для всіх слухачів вони пропонують розгадати кросворд за тією інформацією, яку вони презентували.

Залежно від охопленості учнів, на уроках я застосовую такі форми інтерактивного навчання:

- парну (робота учня в парі з учнем, учителем тощо );

- фронтальну (учитель навчає одночасно групу учнів або увесь клас);

- групову або кооперативну (усі учні активно навчають один одного);

- індивідуальну (самостійну) роботу учня.

Наприклад, при груповій формі організації інтерактивного навчання я даю учням випереджаючі індивідуальні інтерактивні підготовчі завдання, а при роботі в групах - обов'язково повинна бути спільна мета. Продукт індивідуальної праці використовується за роботи в групі для внесення коректив, змістовного поповнення, уточнення, вироблення спільної думки, формування висновків тощо.

На своїх уроках прагну підтримувати творчість. Використовую такі прийоми роботи: робота в змінюваних трійках, два – чотири - всі разом, «карусель», робота в малих групах («діалог», «синтез думок», «спільний проект», «пошук інформації», «коло ідей», «акваріум»), технології колективно - групового навчання («мікрофон», незакінчені речення, «мозковий штурм», «навчаючи – учусь», «ажурна пилка», аналіз ситуації, «дерево рішень», метод «прес», «займи позицію», «зміни позицію», «неперервна шкала думок»…) Також у своїй практиці я використовую проектний метод, який спонукає учнів виявити інтелектуальні здібності, моральні і комунікативні якості, продемонструвати рівень оволодіння знаннями і вміннями, здатність до самоосвіти і самореалізації. Три «кити», на яких тримається дана технологія, - самостійність, діяльність, результативність. Майже кожен урок починаю з проблемного питання, над вирішенням якого учні працюють протягом уроку і в кінці уроку обов’язково його вирішують.

На уроках учні працюють і самостійно – з підручником, з документами, заповнюють таблиці, складають схеми.

Щоб активізувати роботу учнів, на уроках впроваджую елементи змагання при роботі в парах, групах.

Важливу роль у формуванні соціально-зорієнтованої особистості, в становленні її громадянської позиції відіграє педагогічно спрямована виховна робота в школі. Вона дає можливість дітям ознайомитися з історією, культурою та традиціями свого народу, сприяє вихованню гордості за свою країну, народ, прищеплює молоді громадянські риси та якості. Здобуті навички допомагають учням стати активними учасникам виховного процесу під час проведення годин спілкування, правових брей-рингів та ток-шоу, правознавчих КВК. У тісній співпраці класних керівників, адміністрації та вчителя правознавства проводяться бесіди, лекції з опорою не тільки на теоретичні положення норм права, але і з підкріпленням їх конкретними прикладами. Обов’язковими є проведення в кожному навчальному році місячника правових знань, щомісячно дня правових знань, які спрямовані на формування правової культури, профілактики правопорушень серед учнівської молоді. Корисними є зустрічі учнів школи та їх батьків з робітниками правоохоронних органів, психологами лікарями. Правове виховання здійснюється через вплив на сім’ю шляхом індивідуальної роботи з батьками, через роботу Ради профілактики правопорушень та правового батьківського лекторію.

Моніторинг сформованості самоосвітньої компетентності можна проводити у вигляді бесіди з дітьми, письмового анкетування, особистих спостережень учня і учителя. Корисними також виявляються відслідковування таких показників як детальна індивідуальна освітня траєкторія кожного учня з правознавства, відслідковування якості сформованості вмінь і навичок шляхом співставлення самооцінки учня і оцінки учителя, моніторинг сформованості самоосвітніх компетенцій через призму конкретних досягнень .

Застосування інтерактивних технологій дозволить збагатити уроки правознавства емоційним особистісно-значущим матеріалом, надасть учням можливість вільно вибирати навчальні завдання відповідно до своїх здібностей, а отже рівень їх активності на уроці буде досить високим.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що застосування інтерактивних технологій на уроках історії допомагає:

  1. Реалізувати державну політику, спрямовану на укріплення інтелектуального та духовного здоров'я нації.

  2. Створити умови для саморозвитку та самоосвіти дітей.

  3. Розвивати логічне мислення, пам'ять, спостережливість, емоційну та вольову сферу учнів.

  4. Стимулювати пізнавальний інтерес учнів.

  5. Підвищити рівень самостійності учнів.

  6. Розширити навчально - виховні можливості уроку, що є основною формою організації навчальної діяльності, використовуючи при цьому різноманітні форми й методи пізнавальної діяльності.

Крім того, активні методи навчання, набувають цінності ще й тому, що сприяють успішному формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей, наприклад таких:

1) здатність швидко адаптуватися в групі, яка зайнята розв’язанням загального для всіх завдання;

2) уміння встановлювати особисті контакти, обмінюватися інформацією і формувати необхідні точки зору;

3) готовність прийняти на себе відповідальність за діяльність групи;

4) здатність встановлювати контакти з людьми, правильно розподіляти і організовувати роботу;

5) уміння переборювати протидію оточуючих, попереджати зіткнення;

6) бажання бути корисним і потрібним людям;

7) знання рівня своєї компетентності, уміння аналізувати і оцінювати свої дії;

8) готовність розглядати проблеми з точки зору свого товариша по навчанню, вчителя;

9) уміння знаходити причини і джерела критичних ситуацій;

10) здатність висувати і формулювати ідеї, пропозиції і проекти;

11) готовність йти на розрахований ризик і приймати нестандартні рішення;

12) уміння уникати повторення помилок і прорахунків;

13) здатність чітко і переконливо викладати думки, бути небагатослівним, але зрозумілим;

14) здатність передбачати наслідки тих дій, які використовуються;

15) уміння цінувати і продуктивно використовувати робочий час.

Активні методи навчання дають можливість учням відійти від стандартів мислення, стереотипу дій, розвивають прагнення до знань, сприяють виробленню характеру людини, зумовлюють розвиток всіх трьох сфер особистості: інтелектуальної, емоційної і вольової. Активні методи навчання набувають цінності ще й тому, що сприяють формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей: уміння встановлювати особисті контакти і обмінюватися інформацією, переборювати протидію оточуючих, цінувати час. Учні на таких уроках вчаться чітко і переконливо викладати свої думки, бути небагатослівними, але зрозумілими.